Упродовж першого півріччя 2022 р. експертки та експерти проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» разом із прес-центром «Paritet» кожні два місяці протягом тижня проводили моніторинги гіперлокальних медіа Одеської області: 5 друкованих видань (газет «Арцизские вести», «Придунайские вести», «НоивинаР», «Татарбунарський вісник», «Хлібороб Любашівщини») та 5 новинних сайтів («Бессарабия ИНФОРМ», «Біляївка.City», «Измаил.City», «Лиманська Агенція Новин» (україномовна версія), та «04868.com.ua — сайт Черноморска»).
За цей період було проаналізовано 337 газетних матеріалів (статті, новини, інтерв’ю тощо) та 786 інтернет-новин. Офіційні повідомлення, оголошення, привітання, гороскопи, некрологи до уваги не брались.
Мета цього огляду – простежити, як змінювався рівень гендерної чутливості гіперлокальних медіа Одеської області упродовж трьох етапів гендерного моніторингу лютого, квітня і червня. А саме: як змінювалась (чи не змінювалась) кількість експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку процитовано), героїв/героїнь (тих, про кого пишуть або згадують в контексті), фемінітивів, а також наявність стереотипного та сексистського контенту в журналістських матеріалах.
Жодне з 10-ти ЗМІ, які підлягали моніторингу, не закрилося за півроку. Хоча передумови до цього були – спочатку епідемія, тепер – повномасштабна війна. Всі газети перейшли у формат щотижневих (раніше деякі з них виходили двічі на тиждень).Частина зменшила формат до чотирьох шпальт. Деякі Інтернет-видання почали публікувати менше новин.
За півроку життя в країні змінилось. Якщо в лютому, як і під час моніторингів попередніх років, топовою темою в ЗМІ був COVID-19 (моніторинг проходив в першій декаді місяця), то квітні і червні медіа вже працювали під сигнали повітряної тривоги.
В квітні три чверті загальної кількості проаналізованих інтернет-новин та газетних публікацій були пов’язані з темою війни (75% — в друкованих ЗМІ, 73% — в інтернет-виданнях). В червні цей відсоток знизився до 57,6% (Інтернет-видання писали про війну вдвічі частіше – 70%, ніж у друкованих ЗМІ – 32%.).Пояснити деякий спад публікацій, в яких йшлося про війну, можна тим, що Одеська область не знаходиться в зоні активних бойових дій.
До теми про війну відносились повідомлення про хід бойових дій, розповіді про захисників і захисниць України, волонтерок та волонтерів, про внутрішньо переміщених осіб, інформації про міжнародні санкції для росії, коментарі щодо нормативно-правової бази, яка стосується допомоги українцям під час війни, роз’яснення спеціалістів про загрози та захист від небезпеки для громадянського населення.
В газетних публікаціях жінок, які давали роз’яснення або коментували теми, пов’язані з війною, стало більше в червні в порівнянні з квітнем: з 23% до 39%. Це можна пояснити тим, що на газетних шпальтах в червні з’явилось більше коментарів та розповідей експерток з різних тем: військовослужбовиць, волонтерок. міністерок, вчених, переселенок.
В той самий час, онлайн-видання, які оперативніші щодо подання новин, в червні частіше посилалися на інформацію, надану чоловіками. Відсоток жінок як експерток трохи зменшився: з 22% до 19%.
Кількість героїнь, тобто жінок, про яких йшлося в новинах та публікаціях про війну, зріс в червні в порівнянні з квітнем: в газетах з 13% до 34% та на сайтах з 12 до 19%.
Серед видань зі стабільно високим відсотком новин, в яких так чи інакше йшлося про війну (від загальної кількості новин в стрічці за тиждень) і в квітні, і в червні, лідирувало оналйн – видання «Бессарабия Информ»:80% та 76% відповідно. В квітні високий відсоток матеріалів, пов’язаних з війною, був також високим у «Біляївка.City»(76%), а в червні – на сайті «04868-сайт Черноморска» (78%).
В квітні найбільша кількість друкованих матеріалів, в яких так чи інакше йшлося про війну, була в газетах «Татарбунарський вісник» — 88% та «Хлібороб» — 83% (від загальної кількості публікацій в номері). В червні — в «Придунайских вестях» — 45% та «Арцизских вестях» — 41%.
Вперше в історії моніторингу одеських ЗМІ (і геперлокальних, і міських) не було жодної неперсоніфікованої новини. Тобто за кожною новиною стояла конкретна людина, яка або коментувала подію, або була причетною до неї. Це було онлайн-видання «Лиманська Агенція Новин» (лютий 2022).
Також приємно відзначити, що, починаючи з лютого, в жодній газеті, які підлягали моніторингу (на відміну від минулих років), в новинах та статтях не було незрозумілих Бойко О.І, Склярук В.Я, Галайда П.Т. і т.і. Коли неможливо здогадатися за контекстом, і тим паче за прізвищем– іде мова про жінку чи чоловіка. В попередніх аналітиках ми звертали на це увагу. І, нарешті, нас почули! Так, навіть, читати, приємніше, бо ти розуміієш, що, наприклад, Олену Бойко призначено головою держадміністрації,чи Вікторію Склярук нагороджено премією, чи Петра Галайду обрано старостою (прізвища несправжні, наведені для прикладу).
Якщо в лютому кількість експерток в інтернет-медіа та друкованих виданнях була майже однаковою (43% та 41% відповідно) та більш-менш наближалась до гендерного балансу (50%), то в квітні та червні ситуація змінилась не на користь жінок. Вони рідше про щось розповідали або коментували події в новинах та статтях: 22%, 20% — в Інтернет-медіа, 26%, 34% — в друкованих.
Такий спад в онлайн-новинах відбувся через зменшення кількості експерток в матеріалах про політику та місцеву владу, медицину, спорт, екологію, розваги. Водночас у новинах про війну, волонтерство, кримінал/надзвичайні ситуації жінок стало більше.
Щодо газет, то рідше жінки як експертки траплялися в статтях про економіку, освіту, соцполітику, спорт, війну та життєвих історіях. З початком повномасштабної війни, коли місця на газетних шпальтах стало обмаль, — вже не до бувальщин.
Періодично в друкованих та Інтернет-виданнях кількість експерток або героїнь в новинах та публікаціях була високою. «НовинаР» (80% — експерток, 65% — героїнь — лютий), «Біляївка.City»(66% експерток — лютий), «Хлібороб» (63% експерток- червень). Це добре, що видання стільки уваги приділяли жінкам, однак у цьому випадку маємо дисбаланс на користь жінок.
Три хвилі цьогорічного моніторингу продемонстрували, що журналістки та журналісти гіперлокальних ЗМІ почали більш розкуто почуватися з фемінітивами. В газетах відсоток вживання назв професій, посад, занять в жіночому роді виріс з 65% в лютому до 78% — в квітні та червні. В Інтернет-виданнях цей відсоток становив 71% , 81%, 74% відповідно.
Найбільші послідовними у використовуванні фемінітивів протягом трьох етапів гендерного моніторингу-2022 р. були сайти «Біляївка.City», «Лиманська Агенція Новин» та майже всі газети.
Газети «Татарбунарський вісник»та «Придунайсике вести» продемонстрували стабільність у наявності жінок як експерток в своїх матеріалах. Протягом трьох етапів моніторингу цей показник становив 38% у «Татарбунарському віснику» та 41%, 36%, 37 — у «Придунайскихвестях». Інші газети іноді наближались до гендерного балансу щодо присутності експерток та експертів в статтях та новинах. «Арцизские вести» (45% — лютий) , «НовинаР» (58% — квітень, 44% — червень). Такі ж сплески тяжіння до гендерного балансу присутності жінок як героїнь, тобто, про яких йшлося в публікаціях, спостерігались в газетах «Татарбунарський вісник» ( 54% — лютий), «Придунайские вести» (45% — лютий), « Хлібороб» (57% — червень)
Розглянемо розвиток гендерної чутливості гіперлокальних ЗМІ в динаміці (від лютого до червня). При визначенні індексу гендерної чутливості до уваги бралася сукупність трьох складових: гендерного балансу серед героїнь/героїв, експерток/експертів та відсоток вживання фемінітивів.
Протягом трьох етапів моніторингу цей показникзроставлише в газеті «Хлібороб»(42%- лютий, 47-квітень, 57%-червень.).В інших друкованих виданнях цей показник коливався,планомірного або різкого зростання чи спаду не спостерігалось. Нижче наведені дані індексу гендерної чутливості друкованих ЗМІ в лютому, квітні, червні 2022 р.
«Арцизскиевести»- 44%, 40%, 39%, «НовинаР» — 49%, 59%, 52%, «Придунайские вести» — 41%, 36%, 37%, «Татарбунарський вісник» — 52%, 48%, 47%., «Хлібороб» — 42%, 47%, 57%.
Найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ за результатами трьох етапів моніторингу стала газета «НовинаР» — 53%. За нею ідуть газети «Татарбунарський вісник»та «Хлібороб» — по 49%.
Серед Інтернет-видань найбільш стабільно і послідовно протягом трьох хвиль моніторингу додержувались гендерної політики в редакції «Біляївка.City». Індекс гендерної чутливості цього видання становив 59%-в лютому, 58% — в квітні, 51% — в червні.
Тяжіє до гендерної збалансованості експерток/експертів у новинах онлайн-видання«Лиманська агенція новин» (54% — лютий, 43% — квітен, 42% — червень).
Періодичні сплески гендерного балансування щодо присутності героїнь/героїв в новинах спостерігались в онлайн-виданнях «Біляївка.City» (48% — лютий), «Лиманська агенція новин» (55% — лютий, 50% — червень), «04868.com.ua — сайт Черноморска») (43% — лютий).
Послідовно послуговувались фемінітивами онлайн-видання «Біляївка.City» та «Лиманська агенція новин».
Нижче наведені дані індексу гендерної чутливості Інтернет-медіа в лютому, квітні, червні 2022 р.:
«БессарабияИнформ» — 39%, 28%, 22%, «Біляївка.City» — 59%, 58%, 51%, , «Измаил.City» — 36%,48%, 10%,«Лиманська Агенція Новин»-56%, 48%, 60%,та «04868.com.ua — сайт Черноморска» — 40%, 17%, 11%.
Найбільш гендерно чутливими Інтернет медіа за результатами трьох етапів моніторингу стали «Біляївка.City» (56%) та «Лиманська Агенція новин» (україномовна версія) (55%).До речі, за підсумком п’яти хвиль моніторингу 2020 р.ці самі видання мали найбільші індекси гендерної чутливості «Біляївка.City» (53%), «Лиманська Агенція новин» (48%).
Загальний висновок за результатами трьох хвиль гендерного моніторингу 2022 зроблено такий: високу (у порівнянні з іншими медіа) гендерну чутливість мали ті медіа, журналіст/ки та редактор/ки яких звертали увагу на дотримання гендерного балансу щодо присутності експерток та героїнь в новинах та статтях, послідовно вживали фімінітиви, не використовували стереотипи та сексистський контент, публікували тематичні матеріали на гендерні теми. Тобто дотримувались правил гендерної редакційної політики (прописаної або усної). В першому півріччі 2022 р. найбільший індекс гендерної чутливості мали газети «НовинаР» — 53%, «Татарбунарський вісник», — 49%,«Хлібороб» — 49% та онлайн-видання «Біляївка.City» (56%), «Лиманська Агенція новин» (україномовна версія) (55%).
Загалом Індекс гендерної чутливості одеських медіа за три хвилі гендерного моніторингу склав – 46%. Це на 6% більше ніж у 2020 році.
_____________________________________________________________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
