Що було головним для гіперлокальних ЗМІ Одеської області на четвертому місяці війни росії проти України? Про що, крім війни, розповідали медіа? Чи використовували журналістки та журналісти гендерно-чутливий підхід при поданні новинних та аналітичних матеріалів?
На ці питання дає відповідь гендерний моніторинг гіперлокальних ЗМІ, який проводивсяв 24-х областях України протягом тижня з 6 по 12 червня 2022.
Моніторингу підлягали 10 гіперлокальних медіа Одеської області: 5 друкованих видань (газети «Арцизские вести», «Придунайские вести», «НовинаР», «Татарбунарський вісник», «Хлібороб») та 5 новинних сайтів («Бессарабия ИНФОРМ», «Біляївка.City», «Измаил.City», «Лиманська Агенція Новин» (україномовна версія), та «04868.com.ua — сайт Черноморска»).
Всього ж упродовж моніторингового тижня експертки та експертипроєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» разом із прес-центром «Paritet» проаналізували 119 газетних матеріалів (статті, новини, інтерв’ю тощо) та 254 інтернет-новини.
Жодне з 10-ти ЗМІ, які підлягали моніторингу, не закрилося за три з половиною місяці війни. Хоча проблем залишається багато. Всі газети перейшли у формат щотижневих (раніше деякі з них виходили двічі на тиждень). Частина друкованих ЗМІ мають лише чотири шпальти, на яких треба розмістити і важливу для громад інформацію, і тлумачення офіційних документів, і розповіді про односельців, і приватні та офіційні оголошення. Деякі Інтернет-видання («Измаил.CITY», «Лиманська агенція новин», «04868 – сайт Черноморска») підлягали моніторингу не з 6-го, а з 1 по 12 червня через недостатню кількість новин, яка, скоріш за все, пов’язана зі зміною в роботі редакцій під час воєнного стану.
Більше половини новин в одеських гіперлокальних ЗМІ так чи інакше були «про війну» – 57,6%.До таких публікаційвіднесені повідомлення про хід бойових дій, розповіді про захисників і захисниць України, волонтерок та волонтерів, про внутрішньо переміщених осіб, повідомлення про міжнародні санкції для росії та деяких росіян, коментарі щодо нормативно-правової бази, яка стосується допомоги українцям під час війни, роз’яснення спеціалістів про загрози та захист від небезпеки для громадянського населення. Новини, пов’язані з війною в будь-якому контексті, в Інтернет-виданнях зустрічались вдвічі частіше – 70%, ніж у друкованих ЗМІ – 32%. Найбільший відсоток новин, в яких так чи інакше йшлося про війну, був в онлайн виданнях «Бессарабия ИНФОРМ» (76%) — та «04868-сайт Черноморска» (78%). В друкованих ЗМІ – в «Придунайских вестях» — 45% и «Арцизских вестях» — 41%.
Кількість інтернет-новин та газетних публікацій, в яких була б згадка про війну, воєнні дії, воєнний стан,від загальної кількості новин за моніторинговий тиждень, зменшилась з 74,5% в квітні до 57,6%в червні. Це можна пояснити тим, що в Одеській області, в порівнянні з іншими південними та східними областями, більш-менш тихо. Не зважаючи на те, що протягом 3,5 місяців війни російські окупанти неодноразово завдавали по Одеській області ракетні удари, під час яких жертвами обстрілів стали 55 мешканців регіону та була зруйнована низка об’єктів інфраструктури, — Одещина в червні першою розпочала жнива, відкрила прибережні зони відпочинку, облаштовувала території громад, проводила місцеві свята.
В новинах та статтях, пов’язаних з темою війни, кількість експерток (жінок, які надавали роз’яснення або коментували події), становила 19% — в Ітернет-виданнях та 39% — у друкованих. Кількість героїнь (жінок, про яких писали або згадували) відповідно 19% — в онлайн-виданнях та 34% — вгазетах.
У новинах та статтях, в яких йшлося саме про бойові дії або службу в армії чи теробороні, відсоток експерток склав 15% – в Інтернет-медіа та 25% – в газетах. Серед жінок, які коментували або розповідали про воєнні дії чи військову службу — начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України «Південь» Наталія Гуменюк, радниця голови Харківської облради Наталя Попова, пані лейтенант, професорка акушерства та гінекології Світлана Галич, доброволиця ТрО ЗСУ 22-річнаАріна.
Інтернет-видання «Бессарабия ИНФОРМ» та газета «Арцизские вести» писали про На жаль, були новини і про загиблих воїнів – прощання, поховання, посмертне нагородження, благодійні акції на підтримку родин загиблих. Жінки, про яких писали в таких новинах та статтях, зазвичай, фігурували як матері, дружини, доньки бійців.
Гендерно збалансовано щодо присутності героїнь/героїв подавалися в газетах матеріали про економіку (50/50), соцполітику (50/50), волонтерство (52/48). В онлайн-виданнях баланс героїнь/героїв було витримано лише в новинах про спорт (50/50).
Щодо наявності експерток/експертів під час червневого етапу моніторингу, гендерно збалансованими в друкованих ЗМІ були новини, в яких йшлося про надзвичайні ситуації та кримінал (50/50). В Інтернет-виданнях до балансу наближались лише новини, в яких розповідалось про освіту та науку (44/56). Дані наведені у відсотках.
В онлайн-новинах, в яких йшлося про політику/місцеву владу та економіку/бізнес чоловіки як експерти, зустрічалися набагато частіше за жінок — 88% та 87% відповідно. В газетах найбільший відсоток чоловіків як експертів – 87% — був у статтях на теми культури та релігії.
Під час моніторингового періоду найбільша кількість експерток зустрічалась в новинах та публікаціях, в яких йшлося про волонтерство: 75%- в друкованих, 71% — в Інтернет-виданнях. Так, газета «НовинаР» писала про те, як волонтери та громада, на прохання місцевої жительки — матері військовослужбовця Ольги Федорової, — допомагали збирати необхідне спорядження та продукти своєму землякові та його побратимам, які боронять країну під Краматорськом. «Хлібороб» присвятив велику статтю волонтеркам та волонтерам кулінарного батальйону «Ясенівські бджілки», який згуртувався навколо хвацької місцевої господині Ольги Гогулінської. «Арцизские вести» розповіли про молодят Олену та Олега, які всі подаровані на весілля гроші, перевели на потреби ЗСУ. Газета «Хлібороб» написала, як всім миром – від Подільська до Італії — допомагали своєму землякові та його побратимам, придбавши на потреби військових автомобіль та завантаживши його продуктами, білизною, засобами гігієни. Враженнями від поїздки на схід України з цим вантажем поділилась з газетою керуюча справами виконавчого апарату Подільської райради Олена Борейко.
Багато жінок з початком війни пере форматували своє життя. В «Татарбунарському віснику» було надруковано велике інтерв’ю з докторкою медичних наук, професоркою акушерства та гінекології Світланою Галич, яка змінила лікарський халат на військовий однострій та опановує зараз військову хірургію. Читачі вже не вперше зустрічаються на газетних шпальтах зі своєю відомою землячкою, яка ділиться з татарбунарцями есе, написаними нею під час війни та про війну. «Біляївка.City»розповіла про 22-річнуАріну з Одеси, яка в мирний час працювала в юриспруденції та займалася танцями, а кілька місяців тому добровільно вступила до лав 126-ї окремої бригадиТрО ЗСУ. В тому ж виданні читаємо про дизайнерку одягу Ніну Салаш з Біляївки, яка з перших днів війни трансформувала роботу свого ательє та почала відшивати все необхідне для захисників України. Фуд-флористка біляївчанка Лілія Атаманюк продовжила займатись своєю справою під час війни, але паралельно почала робити благодійні лотереї та розігрувати смачні букети, кошти від продажу яких перераховує на підтримку Української армії.
Майже однакова кількість жінок як експерток була присутня в матеріалах про соціальну допомогу та соціальний захист: 40% — в Інтернет-виданнях, 36% — в друкованих. Про соціальне забезпечення внутрішньо переміщених осіб, які проживають на Одещині розповідали керівниця відділу соцзахисту населення Визирської сільради Ярослава Ящук, заступниця сільського голови Визирської сільради Наталія Бянова, фахівчиня з соціальної роботи Надія Пальоха, жителька Луганської області Ольга Міронова («Лиманська агенція новин»).
Під час моніторингового тижня актуальною була тема жінок, які вимушені були покинути домівки та поїхати з дітьми від війни світ за очі. Інтернет-видання «Біляївка.City» оприлюднило історію співачки та бандуристки Наїни Дорошенко, яка розповіла про свій досвід міграції до Німеччини.В тому ж виданні одеситка Аня повідала про перипетії своєї міграції до США через Молдову, Румунію, Польщу, Мексику, перебуваючи на дев’ятому місяці вагітності. Газета «Придунайсике вести», відштовхнувшись від розповіді біженки з Київщини Тетяни, яка з сином переїхала до Польщі, проаналізувала вплив відтоку біженців на ринок праці та економіку України в цілому.
Так звані «сезонні теми» — початок традиційного літнього відпочинку та шкільних канікул, переддень жнив та збір урожаю овочів- фруктів – на часі, але акцент їх подачі змінився. В багатьох випадках вони висвітлювались в контексті військового стану.Новини про збирання нового врожаю – це не лише – скільки уродило, що з технікою, чи вистачить палива. Це ще й про заповнені минулорічним врожаєм елеватори, про розмінування портів та «зернові» коридори.
Розповідали або коментували новини на теми економіки, бізнесу, сільського господарства в Інтернет-виданнях лише 13% жінок та 25% — в друкованих. Як будуть збирати, зберігати та експортувати зерно в умовах воєнного стану прокоментувала директорка департаменту агрополітики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Алла Стоянова («Арцизские вести»). Червень – це ще й збір черешні, яка традиційно надходила в Одеську область з Херсонщини та Мелітопольщини, нині – тимчасово окупованих. Аналітикиня Українського клубу агробізнесу Світлана Литвин спрогнозувала ситуацію на ринку черешні («Придунайские вести»).
Нетрадиційно пройшли «останні дзвоники» в школах Одеської області. Про те, як все відбувалося в онлайн-режимі, розповіли вчителька Варвара Власенко та директорки навчальних закладів Жанна Никифорова, Яна Куліченко («Лиманська агенція новин»). Про літній відпочинок дітей в умовах військового стану дала роз’яснення директорка департаменту освіти та науки Одеської міськради Олена Буйневич («Бессарабия ИНФОРМ»).
Розповідаючи про пляжний сезон, який цим літом навряд чи буде схожим на минулорічні, журналістки та журналісти писали про заборону загоряння на піску та плавання в морі, про регламент роботи розважальних закладів в області, про безвідповідальне ставлення багатьох людей до попереджень про замінування прибережної території та, як наслідок, — про трагічні випадки, які трапляються, коли до заборони не дослухатися.
Моніторинговий тиждень виявився «урожайним» на новини про адептів «руского міра», які, наче таргани, повилазили через усі шпарини. Тема колаборантів була «популярною» в червні в новинах багатьох областей. Не стала винятком і Одеська. Про затриманих правоохоронцями громадян за підозрою у співпраці з рф розповіла спікерка патрульної поліції Одеської області Алла Марченко. Спікерка фракції «Слуга народу» Юлія Палійчук поінформувала про наміри партійців щодо свого екс-колеги, який зрадив інтереси виборців та країни. Великий матеріал про колаборантів з Нової Каховки, що на Херсонщині, надрукувало Інтернет-видання «Біляївка.City». Воно навело прізвища та історії тих, хто почав співпрацювати з окупаційним режимом. Серед них були й жінки. Одеська, Миколаївська та Херсонська області пов’язані інтересом ворога до цих територій, то ж питання – а як там у сусідів? – дуже хвилює мешканців Одещини.
Хоча, війна йде вже четвертий місяць (на час проведення моніторингу), тема наявності, підготовки, перевірки бомбосховищ залишається актуальною. Про них писали Інтернет-видання «Бессарабия ИНФОРМ», «Измаил.City», газета «Татарбунарський вісник».
На моніторинговий тиждень припали День журналіста та Трійця, то ж деякі матеріали були пов’язані з цими темами. Крім того, газети писали про роботу громад та виконавчих органів влади, про ситуацію на ринку продовольчих товарів, про сільськогосподарські роботи, про дітей (напередодні відзначався День захисту дітей, і в громадах проводились заходи).
Під час червневої моніторингової хвилі жінки в якості експерток виступали в новинах та публікаціях з різних тем, хоча багато з них мали воєнне підгрунтя. «Бессарабия ИНФОРМ» та «Арцизские вести» надрукували інтерв’ю з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою Лібановою, яка спрогнозувала демографічні наслідки війни. Заступниця голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа розповіла про наявність двох варіантів розблокування портів («Бессарабия ИНФОРМ»). Психологиня Світлана Шелест в інтерв’ю газеті «НовинаР» пояснила, як справлятися із «синдром вцілілого», який сьогодні відчувають дуже багато українців й українок, що опинилися в більш безпечному місці. Газета «Придунайские вести» надала коментар міністерки у справах ветеранів Юлії Лапутіної про статус ветерана УБД, та хто його може отримати. Інтернет-видання «04868 – сайт Черноморска» надрукував повідомлення заступниці міністра оборони Ганни Маляр про «Гарячу лінію» МОУ для пошуку родичів, які потрапили в полон або зникли під час війни. Керуюча справами виконкому Южненської міськради Лариса Шегіда розповіла в інтерв’ю сайту «Лиманська агенція новин» про запис в Южному нового аудіофайлу, який оперативно інформуватиме населення громади у разі витоку аміаку. До речі, жіночий голос, який попереджатиме про хімічну загрозу, належить самій пані Ларисі.
Найбільша кількість жінок як експерток та як героїнь зафіксована в газеті «Хлібороб» (63% та 57% відповідно). Це добре, що видання стільки уваги приділяє жінкам, однак у цьому випадку маємо дисбаланс. Серед інтернет-видань попереду – «Лиманська агенція новин» (42% і 50%) і тут якраз можемо говорити про майже збалансовану кількість жінок і чоловіків у новинах.
Більшість видань, які підлягали моніторингу, використовували фемінітиви. В друкованих та онлайн ЗМІ відсоток вживання назв посад, професій, занять майже однаковий: 75% — в газетах, 74% — в Інтернет-виданнях. Але дивним здається невикористання деякими ЗМІ жіночих форм від слів «директор», «руководитель», «начальник». В той самий час «пациентка», «санітарка», «злоумышленница», «працівниця» вживаються легко. Найчастіше послуговувалися фемінітивами журналістки та журналісти газет «Хлібороб» (92%), «НовинаР» (75%), «Татарбунарський вісник» (74%). Найбільш чутливими до вживання фемінітивів серед онлайн ЗМІ були «Біляївка.City» та «Лиманська агенція новин» — по 89%.
Жодного матеріалу з ознаками сексизму в гіперлокальних ЗМІ під час моніторингу не зафіксовано. Щодо стереотипів, його «дозволив» собі лише герой публікації «Біляївка.City». Військовий командир виказав здивування, побачивши, як одеситка-доброволиця ТрО ЗСУ розбирає та чистить автомат.
За результатами червневої хвилі гендерного моніторингу найбільші індекси гендерної чутливості (щодо дотримання гендерного балансу і кількості фемінітивів) мають: серед онлайн-медіа — видання «Лиманська агенція новин» — 60%, серед друкованих ЗМІ — газета «Хлібороб» — 57%
Загалом Індекс гендерної чутливості одеських медіа – 44%. Ознайомитися із результатами узагальненого червневого дослідження гіперлокальних медіа України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
______________________________________________________________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
