Press "Enter" to skip to content

Зрошення в Одеській області. Тенденції останніх років.

З проблемами агровиробництва, точніше, з їх наслідками, стикається кожний. Напряму – у вигляді росту цін на хліб, м’ясо, молоко, крупи, фрукти-овочі, олію, цукор та інше. І опосередковано – частка АПК в експортних надходженнях України сягає майже 40%. Поганий врожай – казна недоотримує кошти, ціни на продукти харчування зростають, аграрії на межі банкрутства, орендні виплати за паї унеможливлюються. Один з найстрашніших ворогів аграріїв і споживачів агропродукції – посуха. Вона б’є по всіх.

Одещина чи Калахарі? Зміни клімату і його наслідки
За площею Одеська область – одна з найбільших в Україні. Розорано 80% землі – трохи більше середнього показника по країні. Серед них – 2 млн га орних земель, ще півмільйона – інших сільгоспугідь. Половина ґрунтів – чорноземи. Рельєф області цілком сприятливий до польових робіт. Проте регіон не входить до п’ятірки областей лідерів України за об’ємом виробництва сільгосппродукції, і в рази менш ефективний за європейських сільгоспвиробників. 

Одна з основних причин криється в кліматі: значна частина Одеської області знаходиться в зоні ризикованого землеробства.

Знімальна група обмірковує сюжет

Зміна клімату – сьогодні вже реальність з якою кожен з нас щодня зустрічається у повсякденному житті. Так, наприклад за останні три роки кількість опадів зменшилась у півтора рази порівняно з 1981-2010 рр. В останні роки на півдні Одеської області кількість опадів у середньому становила 385 мм (2018), 282 мм (2019) та 247 мм (2020) – майже як у пустелі Калахарі, тоді як у 1981-2010 рр. середня кількість опадів сягала 453 мм. Крім того, великою проблемою стає і відсутність снігового покриву в зимовий період. Штучне зволоження ґрунту шляхом подання води з водного джерела – зрошення – перетворюється на питання виживання. Нажаль, саме ця складна ситуація з посухою показала роль меліорації в аграрному секторі Одещини. 

Наслідки зміни клімату та нагальна потреба у реконструкції інфраструктури меліоративного комплексу стали підґрунтям для розробки Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Метою Стратегії є визначення стратегічних напрямів державної політики щодо зрошення та дренажу, забезпечення сталого екозбалансованого розвитку землеробства в Україні. В жовтні цього року уряд затвердив план реалізації цієї стратегії. А Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав створення проектів щодо зрошення одним з першочергових завдань для Одеської області, яким буде приділена увага в 2021 році. Це обґрунтовано: кліматичні зміни поступово роблять агровиробництво в регіоні без додаткового зрошення практично неможливим. Тоді як використання поливу підвищує врожаї у 2-3 рази.

Станіслав Сендерович, директор компанії краплинного зрошення «Іригатор Україна», знайомить журналістів з виробничою лінією 

Як це працює
В зоні відповідальності Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю знаходиться меліоративний комплекс для зрошення 226 тис.га земель. За останні роки, в середньому, полив здійснюється на площі менше 20% проектних показників, в середньому — до 40 тис га. Однак, тенденція до збільшення площ зрошення очевидна, як і зростання гектарополивів. 

Так, на 2020-й рік з БУВРом і його підвідомчими управліннями уклали договори про надання послуг, пов’язаних із подачею води через державні меліоративні мережі 280 сільгоспвиробників — на 50% більше ніж в 2019 р. При цьому необхідно зазначити, що 2019 рік також був посушливим і послуги з подачі води на зрошення сільгоспугідь були актуальними до жовтня місяця.

За зрошувальний сезон 2020 р. було полито сільгоспкультур на площі  42,4 тис. га, що на 5 тис. га більше, ніж в попередній рік, і на 2,2. тис. га більше, ніж в 2018 р. Тут мова йде про фізичні розміри сільгоспугідь. Однак, посуха змушувала поливати поля неодноразово. Це відобразилось на статистиці: в 2020 р. було полито на 70% більше площ, ніж в 2019: 164 тис. гектарополивів проти 114 тис. гектарополивів.  В 2018-му році цей показник становив 111 тис.га. Тобто з кожним роком зростає площа поливу (га/поливів). Потреба у поливі росла серед виробників овочів, кормових і технічних культур.

Динаміка площ зрошуваних земель по роках представлена на діаграмі.

З діаграми видно, що у 2003 та 2007 рр. ця площа становила майже 60000 га, а в останні 13 років зменшилась приблизно на 30% і становить в середньому 40000 га. Натомість кратність поливів у цьому році сягнула максимальних значень за останні 20 років.

У 2020 році водогосподарськими організаціями перекачано аграріям 475 мільйонів кубометрів води, що на третину перевищує показники обох попередніх років (2018 – 301 млн м3 , 2019 — 285 млн м3). Дві третини  обсягу заборів води приходиться на басейн Дунаю (390 млн м3), третина — на Дністровський бассейн  (86 млн м3).

Лариса Белінська, заступниця начальника Дністровського МУВГ, розповідає журналістам про Барабойське водосховище, як одне з основних джерел зрошення для водокористувачів Нижньо-Дністровської зрошувальної системи

Для забезпечення перекачки води були задіяні 90 насосних станцій — на 6 більше, ніж в 2019 р.
«Забезпечення аграріїв Одещини водними ресурсами цього року було одним з пріоритетних завдань Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю. А завдяки значній підтримці Держводагентства, яке знаходить можливість фінансувати дороговартісні процеси водообміну та поповнення водосховищ шляхом багатоступеневої перекачки води, водокористувачі мали можливість стабільно поливати свої поля та сади»,
— зазначила Лілія Гричулевич,  начальниця управління.

Лілія Гричулевич, начальниця Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю інформує журналістів про роботу БУВРу щодо забезпечення аграріїв Одещини водними ресурсами в 2020 р.

У 2020 р. з Держбюджету було виділено майже вдвічі більше коштів на сплату електроенергії для перекачки води, ніж у 2019 р. (2019 — 47 млн грн., 2020 – 92 млн грн.) та втричі більше ніж у 2018 р. (27 млн грн.). Через цьогорічну посуху і необхідність поливу додаткових площ на підтримку аграріїв з державного бюджету планові показники фінансування були збільшені вдвічі.  

Цього року в розпал посухи відбулось примусове поповнення водосховища Катлабух за допомогою ГНС Суворівської зрошувальної системи та водосховища Китай за допомогою насосної станції Кілійського МУВГ. Це дозволило здійснити водообмін для покращення якості води та зниження мінералізації, а також підняти критично низькі рівні води. Також відбулось поповнення Барабойського водосховища та промивка водосховищ Татарбунарського тракту для забезпечення якісного водопостачання аграріям. Такі дії забезпечили місцеве населення водою. Катлабух є джерелом водозабезпечення 15000 мешканців Придунав’я, зокрема населені пункти: Суворово, Кислиця, Багате, Утконосівка, Стара Некрасівка. А  воду з водосховища Китай використовують 16 тисяч мешканців сіл Кілійського району: Василівка, Червоний Яр, Фурманівка, Новоселівка, Старі Трояни, Приозерне та двох сіл Ізмаїльського району: Камишівка та Муравлівка.

Барабойське водосховище

Крапелька до крапельки
Посуха останніх років та прогнози кліматологів свідчать про те, що з кожним роком проблема достатньої кількості води поставатиме все сильніше і сильніше. Тому одним з інноваційних способів вирощування рослин на малопридатних землях і в нестабільних кліматичних умовах із низькою сумарною кількістю опадів є використання краплинного зрошення. Статистичні дані БУВРу свідчать про повільне, але неухильне збільшення площ в Одеській області, на яких сільгоспвиробники застосовують крапельне зрошення.  В цьому році БУВР забезпечив водою для крапельного зрошення майже 10 тис. га — на 6% більше, ніж в 2019-му і на 19% більше, ніж в 2018-му.

Дмитро Матуляк, директор агрофірми «Петродолинське» роз’яснює журналістам переваги та тонкощі крапельного зрошення 

Цей вид зрошення має низку переваг в порівнянні з традиційним, яке пов’язано з використанням дощувальних машин, експлуатація яких залежить від рельєфу. Більш економно використовуються вода, електроенергія, добрива, краще зберігається якість грунту.

Краплинне зрошення — метод поливу рослин, при якому вода подається безпосередньо у прикореневу зону рослини регульованими малими порціями з допомогою спеціальних дозаторів-крапельниць. Дозволяє радикально зменшити кількість води для поливу і суттєво раціоналізувати її витрати.  Краплинне зрошення обумовлює більш ранній урожай, не викликає ерозії ґрунту.

Така морква виростає на зрошенні в останні дні листопаду

Закінчується  осіння волого зарядка
Рослині, як і людині, вода потрібна постійно. Для забезпечення вегетації рослин меліоратори перед посівом, навесні і восени, зволожують землю – проводять, так звану, вологозарядку. В Одеській області осіння вологозарядка добігає кінця. Аграрії регіону, враховуючи гіркий досвід минулої безсніжної зими, збільшують площі вологозарядки. Так, станом на 19 листопада, БУВР здійснив вологозарядку майже 10 тис га зрошувальних земель, що на 74% більше, ніж в 2019-му і на 93% більше, ніж в 2018.

Вологозарядку закінчено

Інформація надана Басейновим управлінням водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю.

Фото зроблені прес-центром Paritet під час прес-туру