Press "Enter" to skip to content

Одеські ЗМІ частіше почали використовувати фемінітиви, хоча ще не так часто звертаються до експерток і героїнь

Упродовж тижня (11-17 серпня 2019 р.) експертами проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» разом з прес-центром Paritet було проведено моніторинг 5 друкованих видань (газет «Вечерняя Одесса», «Одеські вісті», «Чорноморські новини», «Прес-кур’єр», «Порто-Франко») та 5 новинних сайтів («Думская, «Трасса Е95», «Одесса-Медиа», «Одесская жизнь», «УСИ»). За цей період проаналізовано 226 газетних матеріалів (статті, новини, дайджести, інтерв’ю та ін.) та 652 інтернет-новини.

Мета моніторингу – визначити рівень гендерної чутливості одеських медіа, а саме – кількість експерток/експертів, героїв/героїнь, фемінітивів і наявність стереотипного та сексистського контенту у журналістських матеріалах.

22,5% газетних публікацій та 30.5% інтернет-новин були неперсоналізовані, тобто не мали героїв/героїнь та посилання на експертів/експерток. До таких матеріалів відносяться дайджести, роз’яснення правових норм за підписами відповідних структур або зовсім без підписів, повідомлення офіційних або оперативних структур, перероблені на новини.

В одеських медіа експертки та героїні зустрічались рідше за експертів та героїв. В інтернет –виданнях їх відсоток майже однаковий: 25% — експертки та 26% — героїні. В газетних публікаціях присутність експерток була більшою, ніж на сайтах – 43%, а героїнь – меншою – 21%.
Серед інтернет-видань найбільша кількість експерток зустрічалась на сайті «УСИ» (39%), найменша – в «Одеса-медіа» (14%). Щодо друкованих ЗМІ, то в газеті «Порто-Франко» цей відсоток становив 59%, в «Чорноморських новинах» – 51%, і жодної згадки – в газеті «Пресс-кур’єр».

«Героїні» з’являлись на сайтах приблизно однаково – в 22-27% новин. Трохи попереду – «Одесская жизнь» (32%). Газети рідше згадували в своїх публікаціях «героїнь»: 15% — 16 % «Пресс-кур’р» та «Чорноморські новини», 21% — 22% — «Порто-Франко» та «Вечерняя «Одесса». В «Одеських вістях» цей відсоток був трохи більшим — 26%.

На сайтах не було експерток і героїнь в розділі «Освіта/Наука» (можливо, вплинули канікули в навчальних закладах), а в газетах – в розділі «Медицина» (мабуть, люди намагались більше відпочивати, ніж лікуватись). Не згадували друковані видання «героїнь» і в матеріалах на теми «Економіки та бізнесу» (також можна пояснити періодом відпусток).

А от експертками в матеріалах на теми «Волонтерства» і в інтернет, і в друкованих ЗМІ 100-відсотково були жінки.
                                  

Щодо фемінітивів, то їх одеські медіа почали вживати частіше, ніж це було зафіксовано під час попередніх моніторингів: 57% — газети та 49% — сайти. Більше половини від загальної кількості назв згадуваних професій, посад, видів діяльності в жіночому роді в поданих новинах використовували інтернет -ЗМІ «Одесская жизнь»(78%) та «Одеса-медіа» (57%).

Приблизно порівну віддавали перевагу фемінітивам та маскулінітивам інтернет-видання «Думская» (47%) та «Трасса Е-95» (46%). Серед газет – лідерами були «Чорноморські новини»(74%) та «Порто-Франко» (61%). Найменший відсоток – 40% — в газеті «Прес-кур’єр».

Але і в інтернет – новинах, і в газетних публікаціях одна й та сама професія або посада могла бути і в жіночому і в чоловічому роді, наприклад, «фельдшер» і «фельдшерка». А сама героїня або експертка могла бути «победительницей» та «студенткой» і одночасно «сотрудником» та «специалистом». Зустрічалися і змішані констуркції: «рассказала один из организаторов акции».

На цьому тлі з’явились «міністерка», «фахівчиня», «пользовательница», «координаторка», «продюсерка», «дипломатка», та трохи іронічно представлена, наче автор пробує на смак, «фотографесса (или фотографиня?)».
Але «начальники», «заместители», «корреспонденты», «руководители», «сотрудники» все ще залишаються в назвах жіночих посад, хоча в російській мові, якою виходять майже всі ЗМІ, що моніторились, є форми жіночого роду.

Під час серпневого моніторингу зустрічались поодинокі стереотипии – «сильный пол», «представительницы женского пола». Сексизмів зафіксовано не було.
Тематичні публікації були надруковані в газеті «Порто-Франко» («Кто будет борщ варить» – про ставлення дівчат до питання гендерної рівності та «Первый парень в микс-дуэте» – про стереотипии щодо «нечоловічих» видів спорту).

Серпневі результати моніторингу показали, що одеські ЗМІ частіше почали використовувати фемінітиви, хоча ще не так часто звертаються до експерток і героїнь. Згідно отриманих результатів Індекс гендерної чутливості склав 37%, що є середнім показником по Україні і найвищим за попередні моніторингові хвилі (лютий – 30%, квітень – 26%, червень – 35%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу регіональних медіа можна на сайті Волинського прес-клубу.Ознайомитися із загальними даними моніторингу регіональних медіа можна на сайтіВОГО «Волинський прес-клуб»
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.